Спеціальна школа в смт Мізоч
Рівненської обласної ради

2019-2020 н.р.
Положення про моніторинг якості освіти у комунальному закладі "Мізоцька спеціальна школа" Рівненської обласної ради

 

1. Загальні положення.

1.1  Дане  Положення  регламентує  порядок,  процедуру  і  форми  проведення  контролю  якості освітнього процесу на рівні спеціальної школи у вигляді моніторингу (далі — моніторинг).

1.2.  Нормативною  основою  моніторингу  оцінки  якості  освітнього  процесу  є:  Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші закони,  Указ  Президента  України  від  20.03.08  р.  №  244/2008  «Про  додаткові  заходи  щодо  підвищення якості освіти в Україні», «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування

та розвитку освіти» 04.07.05 р. № 1013, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази  МОН,  розпорядження  голови  обласної,  положення

про рейтингову оцінку професійної діяльності учителів, класних керівників, Статут школи , Програма розвитку закладу, дане Положення, спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчального закладу.

1.3.  Моніторинг — це форма організації, збору, системного обліку та аналізу  інформації про організацію і  результати  освітнього  процесу  для  ефективного  вирішення  завдань  управління якістю освіти.

1.4. Внутрішній моніторинг діяльності є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає  збирання  (первинні дані),  оброблення  (аналіз  і оцінка якості освіти),  зберігання (формування  і  ведення  бази  даних)  та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення  користувачів  статистичною  й  аналітичною  інформацією),  прогнозування  на

підставі об'єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку,  розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання  освітніх  послуг  закладом  та  ефективності  функціонування  освітнього  процесу  в цілому,  формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості  освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

1.5. Під контролем у вигляді моніторингу розуміється діагностичний  контроль,  в  результаті якого вивчаються умови, процес,  результати  освітньої  діяльності  з  метою  виявлення  їх  відповідності  законодавчим,  нормативно-правовим,  інструктивно-методичним  документам  про освіту.

1.6. Проведення моніторингових досліджень передбачає створення Ради  (спеціальної групи аналітиків) моніторингу як структурного підрозділу педагогічної ради школи.

1.7. Положення схвалюється педагогічною радою, затверджується наказом директора школи.

1.8.  Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.

1.9.  Положення  поширюється  на  всіх  працівників  спеціальної школи та учасників освітнього процесу.

 

 

 

 

ІІ. Мета, завдання і функції моніторингу

Мета внутрішньо шкільного моніторингу - ефективне відслідковування   функціонування освітнього простору в спеціальному закладі освіти, виявлення динаміки його змін, розробка прогнозу та пропозицій для забезпечення  розвитку  закладу  освіти;   накопичення даних,  необхідних  для  періодичної самооцінки якості освітніх послуг закладу; аналітичне узагальнення результатів діяльності системи спеціального закладу освіти.

Завдання  внутрішньо шкільного моніторингу:

•  визначення якості навчальних досягнень учнів; з’ясування динаміки їх змін;

•  виявлення проблем, пов’язаних  з організацією освітнього процесу;

•  характеристика якості освітнього  простору, а також фінансового, кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального закладу.

Функції моніторингу:

  • Ø інформаційна – створює масив інформації щодо якості освіти в спеціальному закладі освіти;
  • Ø діагностична -  фіксує реальний стан якості освіти в спеціальному закладі освіти ;
  • Ø оцінювальна –  дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу  у

навчальному закладі на основі певного набору критеріїв та показників;

  • Ø коригувальна - мінімізує вплив негативних факторів у освітньому процесі;
  • Ø прогностична – формує стратегію і тактику розвитку освіти у спеціальному закладі освіти;
  • Ø управлінська -  впливає на зміст і методи управлінської діяльності.

ІІ. Об’єкти та предмет моніторингу

Об’єктами  внутрішньо шкільного моніторингу у спеціальному закладі освіти є:

І. Освітнє середовище:

  • Ø ресурсне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, санітарно-гігієнічне);
  • Ø навчально-методичне забезпечення (навчальні програми;   використовувані підручники і посібники та інша навчальна література);
  • Ø кадрове забезпечення;
  • Ø інформаційне забезпечення;
  • Ø академічна доброчесність.

ІІ. Освітній процес:

  • Ø планування освітнього процесу;
  • Ø зміст освітньої діяльності;
  • Ø впровадження освітніх інновацій;
  • Ø розвиток професійної компетентності педагогів;
  • Ø психологічний супровід  освітнього процесу;
  • Ø участь батьків, громадськості в освітньому  процесі.

ІІІ. Результати освітнього процесу:

  • Ø навченість (навчальні досягнення) учнів різних вікових груп із предметів інваріантної частини та корекційної складової навчального плану;
  • Ø особисті здобутки учнів у позаурочній діяльності (результати участі школярів в учнівських олімпіадах  з базових  дисциплін, конкурсах, змаганнях тощо);
  • Ø результати підвищення кваліфікації  педагогічних  працівників  (кількість  педагогічних працівників різних категорій, володіння вчителями   інноваційними  технологіями  та прийомами педагогічної роботи тощо);
  • Ø аналіз результатів ДПА.

Предметом  внутрішньо шкільного  моніторингу  є  динаміка  змін  в  освітній  системі  спеціального закладу освіти як основа його розвитку.

Суб'єкти внутрішньо шкільного  моніторингу: адміністрація  школи,  педагогічний колектив, учні, батьки опосередковано через органи самоврядування.

ІІІ. Принципи, види та рівні  моніторингу

Принципи, на яких повинен базуватися внутрішньо шкільний моніторинг:

  • Ø гуманістична  спрямованість  -  створення  обстановки  доброзичливості,  довіри, поваги  до  особистості,  неможливості  використання  результатів  досліджень для застосування будь-яких репресивних дій до учасників освітнього процесу;
  • Ø об’єктивність    -  уникнення суб’єктивних оцінок, створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;
  • Ø системність – комплексний підхід до вивчення різних аспектів життя  спеціального закладу освіти, опрацювання та аналізу результатів досліджень;
  • Ø валідність  -  відповідність  пропонованих контрольних  завдань  змісту  навчальної програми, чіткість  критеріїв  виміру   і  оцінки,   дотримання  визначених  процедур проведення та опрацювання результатів;
  • надійність результатів, що означає можливість підтвердження   позитивних і негативних результатів різними способами контролю;  шляхом  повторного контролю, який проводять інші особи;
  • Ø врахування психолого-педагогічних особливостей шляхом  диференціації

контрольних та діагностичних завдань;

  • Ø рефлексія,  що проявляється в аналізі та оцінці отриманих результатів на всіх рівнях управління, здійсненні самоаналізу і самооцінки.

Види  внутрішньо шкільного моніторингу :

За цілями проведення:

  • Ø інформаційний  (регулярний збір інформації на  визначені  теми  з  різних  джерел, зокрема,  із  законодавчих  актів, положень, наказів,  методичних  видань,  класних журналів, сайтів  освітніх установ та громадських організацій, що дозволяє скорегувати програму розвитку закладу, навчальні плани);
  • Ø діагностичний  моніторинг  (збирання  та  узагальнення  інформації  за  певними показниками  з  метою  вивчення  конкретних  освітніх  проблем  (визначення рівня навченості учнів конкретної вікової групи,  вимірювання рівня сформованості конкретних компетентностей,   особистісного розвитку учнів, готовності школи до профільного навчання та інш.);
  • Ø управлінський (відстеження й оцінка ефективності, наслідків і  вторинних  ефектів прийнятих рішень, розроблених програм).

 За засобами, що використовуються :

  • Ø педагогічний (дидактичний, освітній, виховний), вивчення рівня  навченості та якості виховання учнів, якості  змісту освіти, якості  викладання,   умов,   що забезпечують можливості навчання, корекції, виховання та самовиховання особистості);
  • Ø психологічний (вивчення пізнавальної сфери, емоційної рівноваги, моральних ресурсів, визначення  обсягів   та  якості  забезпечення  у спеціальному закладі матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними та іншими ресурсами);
  • кадровий  (вивчення кадрового складу педагогів, процесу та результатів підвищення кваліфікації педагогів);
  • Ø управлінський (оцінювання якості та ефективності управління школою).

ІV. Прогнозовані результати моніторингу

Проводячи внутрішньо шкільний моніторинг, спеціальному закладі освіти має орієнтуватися на такі результати:

  • Ø підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного  іміджу, престижності та конкурентної спроможності спеціального закладу;
  • Ø створення необхідних умов для творчої діяльності  учасників  освітнього  процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;
  • Ø впровадження  освітніх  інновацій, сучасних  інформаційних  технологій  для  оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;
  • Ø активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу спеціального закладу  освіти, вироблення навичок контрольно-аналітичної  діяльності,  самооцінки  та саморегуляції;
  • Ø удосконалення управління спеціальним закладом освіти,  вироблення  і корегування  управлінських  рішень,   планування  і  прогнозування  розвитку закладу загальної середньої освіти.

V. Організація моніторингу

1.  Створення  Положення про моніторинг якості освіти в спеціальному закладі, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку закладу, виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг.

2. Розробка внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього  середовища, передбачених Положенням, зокрема:  умов, процесу чи результатів роботи  спеціального закладу  освіти.

Положення визначає :

  • Ø мету та завдання дослідження;
  • Ø об’єкт дослідження;
  • Ø формування вибірки;
  • Ø терміни та процедуру дослідження;
  • Ø підбір та підготовку координаторів дослідження;
  • Ø визначення критеріїв оцінювання та показників(індикаторів), за якими

збиратиметься інформація;

  • Ø визначення методів дослідження.

3.   Підготовка  інструментарію  дослідження,  передбаченого   Положенням,  (вибір  анкет, тестів,  методик,  карт  спостережень,  підготовка  інструктивно-методичних  матеріалів  для координаторів  дослідження,  вибір  статистичних  та  математичних  методів  обробки  та обчислення одержаних результатів дослідження).

4. Проведення дослідження, передбаченого Програмою,  проектом  (заповнення  анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

5. Збір та опрацювання результатів  (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням  математичної  статистики,  факторно-критеріального аналізу, описового пояснення).

6.  Аналіз та інтерпретація результатів внутрішньо шкільного моніторингу  стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального закладу  (виявлення  та  оцінка  позитивних  та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації  з  метою   прийняття  управлінських  рішень,   корекції   програм,   планів роботи  школи,     роботи   окремих учителів, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

7.Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

VІ. Рекомендовані напрями моніторингових досліджень

А. Загальношкільний рівень

  • Ø Моніторинг рівня навченості учнів різних вікових груп
  • Моніторинг стану викладання предметів інваріантної складової навчального плану
  • Ø Моніторинг впровадження освітніх інновацій

Б. Локальний рівень

  • Ø Моніторинг психологічної готовності першокласників до навчання в школі
  • Ø Моніторинг адаптаційних процесів учнів 5 класу до умов навчання у основній школі

В. Індивідуальний рівень

  • Ø Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя (атестація)
  • Ø Моніторинг розвитку пізнавальної сфери та особистісного розвитку учнів

VІІ. Обов’язкові для ЗЗСО компоненти бази даних моніторингових досліджень

  • Ø Загальні  відомості  про навчальний  заклад  (дата  заснування,  форма  власності, юридична адреса, телефон, електронна адреса, мова навчання, профіль навчання, відомості про атестацію).
  • Ø Матеріально-технічна база (кількість навчальних  кабінетів,  забезпечення

технічними  засобами  навчання,  забезпечення  комп’ютерною  технікою, забезпечення ЕЗНП).

  • Ø Кадрове забезпечення навчального закладу (кількісний склад  педагогічних працівників, освітньо-кваліфікаційний рівень, розподіл за віком, склад вчителів за педагогічним стажем, кваліфікаційними  категоріями, аналіз руху кадрів, результати атестації педагогічних кадрів).
  • Ø Контингент учнів (мережа класів, віковий склад учнів, поглиблене  вивчення предмета, розподіл учнів за профілем навчання, рух учнів).
  • Ø Результативність освітнього процесу (динаміка навчальних досягнень учнів в розрізі класів та  предметів, результати ДПА в 4, 10 класах, динаміка нагородження випускників 10 класу, результати участі учнів у турнірах, конкурсах, спортивних змаганнях).
  • Ø Методична робота, вдосконалення професійної педагогічної  майстерності вчителя (аналіз підвищення кваліфікації педагогічних  кадрів, аналіз участі педагогічних працівників у методичній роботі, участь педагогів у конференціях, семінарах, майстер-класах).
  • Ø Охорона життя та безпека життєдіяльності (динаміка  травмування  дітей

під  час  освітнього  процесу  та  в  позаурочний  час,  стан  травмування  серед

педагогів).

  • Ø Робота соціально-психологічної служби (дослідження психологічної готовності першокласників до навчання в  школі; адаптація учнів 5  класу  до навчання в основній школі).
  • Ø Робота з батьками та громадськістю (склад сімей учнів, соціальний статус).

VІІІ. Звітність про результати внутрішньо шкільного моніторингу та періодичність його проведення у ЗЗСО

  • Ø Інформація про кадрове забезпечення спеціальної школи
  • Ø Інформація про контингент учнів (вересень)
  • Ø Інформація про матеріально-технічну базу спеціальної школи (вересень)
  • Ø Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік для учнів початкової, основної школи)  (січень, червень)
  • Ø Інформація про рівень навченості учнів школи за результатами навчання у І, ІІ семестрі та за рік в розрізі навчальних предметів (січень, червень)
  • Ø Інформація про результати моніторингу професійної компетентності вчителя (січень-лютий)
  • Ø Інформація про динаміку навчальних досягнень учнів в розрізі нульового, контрольного та підсумкового заміру знань з предметів навчального плану (вересень, грудень,травень)
  • Ø Інформація про результати моніторингу стану викладання предмету (предметів) інваріантної складової навчального плану (червень)
  • Ø Інформація про результати державної підсумкової атестації в 4, 10 класах (червень)
  • Ø Інформація про результати участі учнів школи у Всеукраїнських, обласних, районних, міських турнірах, конкурсах (грудень-квітень)

 

 

 

 

 

 

ІХ. Нормативно-правове забезпечення внутрішньо шкільного моніторингу

  • Ø Модель моніторингу якості освіти у навчальному закладі системи  загальної освіти Рівненської області
  • Ø Шкільне Положення про внутрішній моніторинг (на основі типового Положення)
  • Ø Інструкції про проведення моніторингу на підставі обраних критеріїв та показників оцінювання
  • Ø Форми інформаційних бланків, види комп’ютерних програм для внесення і обробки даних.

Х. Рекомендовані технології та інструментарій

Моніторинг рівня навченості учнів

Мета.  Підвищення рівня навчальних досягнень учнів шляхом їх постійного вимірювання, аналізу результатів та цілеспрямованого коригування.

Завдання моніторингу:

  • Ø дослідження якості знань учнів та їх відповідність Державному стандарту базової середньої освіти;
  • Ø виявлення та аналіз чинників, що впливають на рівень успішності учнів;
  • Ø підтримка мотивації навчання;
  • Ø підтримка інтелектуального розвитку учнів;
  • Ø нагромадження даних для порівняльного аналізу діяльності учнів та класних колективів;
  • Ø дотримання вчителями орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану;
  • Ø прогнозування на основі отриманих даних тенденцій розвитку навчального закладу.

Прогнозовані результати:

1. Отримання об’єктивної інформації про якість знань учнів з базових дисциплін в навчальному закладі в цілому, окремих класів та кожного учня.

2. Коригування навчального процесу та його навчально-методичного забезпечення на основі результатів досліджень.

3. Упровадження тестових технологій проведення підсумкового контролю знань у навчальному закладі.

Об’єкт моніторингу. Рівень навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної частини навчального плану.

Предмет: динаміка зміни рівнів навченості на протязі кількох етапів моніторингових досліджень.

Напрямки моніторингу:

  • Ø моніторинг результативності навчання;
  • Ø предметний моніторинг;

Інструментарій моніторингу :

  • Ø діагностичні контрольні роботи;
  • Ø результати тематичного та підсумкового оцінювання;
  • Ø статистична документація;
  • Ø спостереження;
  • Ø анкетування;
  • Ø кваліметричні таблиці.

Критерії, правила і процедури оцінювання  учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • Ø контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  • Ø навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • Ø діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • Ø стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
  • Ø виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

  • Ø повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
  • Ø глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
  • Ø гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
  • Ø системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
  • Ø міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізові підлягають:

  • Ø характеристика відповіді учня  (елементарна, фрагментарна, неповна, логічна, доказова, обґрунтована, творча);
  • Ø якість  знань  (правильність,  повнота,  осмисленість,  глибина,  гнучкість,  дієвість, системність, узагальненість, міцність);
  • Ø ступінь  сформованості  загально навчальних    (навчально-організаційні,  навчально-інтелектуальні, навчально-інформаційні, навчально-комунікативні)  і  предметних  умінь та навичок;
  • Ø рівень  оволодіння  розумовими  операціями  (вміння  аналізувати,  синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
  • Ø ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності;
  • Ø досвід  творчої  діяльності  (вміння  виявляти  та  розв’язувати  проблеми,  формулювати гіпотези);самостійність оціночних суджень.

 

Критерії  оцінювання навчальних досягнень  учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії 

3

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

II. Середній

4

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять

6

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

 

7

Учні володіють поняттями, відтворюють їх  зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок,  частково контролюють власні навчальні дії

8

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи  логічних зв'язків; володіють вміннями на  рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з  незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями  

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних  ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з        учителем (частково-пошукова діяльність) 

IV. Високий

10

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так  

і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують  новими прикладами    

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях 

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під            опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

                       

Критерії   оцінювання навчальних досягнень учнів  основної  школи

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення         

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення 

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують  елементарні завдання 

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію 

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило 

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком 

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають

основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,

хоч і мають неточності 

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і    правильною аргументацією 

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній  діяльності, робити висновки, узагальнення 

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення 

 

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

•  усунення безсистемності в оцінюванні;

•  підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

•  індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

•  систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

•  концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного  предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень  має право на підвищення семестрової оцінки.

 

ХІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

                                          Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст другої  категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя.  Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до   вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціальною і методичною літературою;

працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно

розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу  навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науково дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

3. Уміння аналізувати свою діяльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня

Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами  психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст  другої  категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами індивідуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору  «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

 

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з

батьками

 

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

 

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

      
              

 

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

 

ХІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Формою  контролю за  діяльністю  керівника  спеціальної школи  є  атестація.  

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації 

визначається  за  критеріями: 

  • Ø саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
  • Ø стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку спеціальної школи, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
  • Ø річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
  • Ø здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
  • Ø забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
  • Ø поширення позитивної інформації про заклад;
  • Ø створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);
  • Ø застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі;
  • Ø забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
  • Ø позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові  та особистісні  якості  керівників  визначаються  за  критеріями:

  • Ø цілеспрямованість та саморозвиток;
  • Ø компетентність;
  • Ø динамічність та самокритичність;
  • Ø управлінська етика;
  • Ø прогностичність та  аналітичність;
  • Ø креативність, здатність до інноваційного пошуку;
  • Ø здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

 

 

 

 

Повний текст