Спеціальна школа в смт Мізоч
Рівненської обласної ради

Освітня програма

комунального закладу

«Мізоцька спеціальна

школа І-ІІ ступенів»

Рівненської обласної ради

на 2022-2023 навчальний рік

 Освітня програма розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Положення про спеціальну школу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 221(в редакції постанови КМУ від 3 листопада 2021 р., № 1132), нормативно правового забезпечення Нової української школи, Державного стандарту початкової освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, Державного стандарту базової середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898,  «Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 р.р.», «Програми національного виховання в закладах освіти Рівненщини на 2020 – 2025 роки», Указу Президента України від 18.05.2019 № 286/219 « Про Стратегію національно-патріотичного виховання», Положення про спеціальний навчальний заклад, Закону України «Про охорону дитинства»; Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), які потребують корекції фізичного та(або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», постанови КМУ від 24 червня 2022 р. №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», інших актів, що регулюють забезпечення освітнього процесу в закладі.

З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Листом МОН від 15.06.2022 No 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуваннямбезпекової ситуації має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році.

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання визначених Державним стандартом початкової та базової загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Освітня програма спрямована на задоволення пізнавальних інтересів учнів, формування творчої особистості, створення умов для повноцінного, творчого, морального, мовного, фізичного розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

Зміст навчання буде базуватися на положеннях дидактики, психології, методики, підборі оригінальних завдань і видів діяльності, моделюванні творчої діяльності учнів, урахуванні розвитку мовних, соціальних, громадських, здоров’язбережувальних та інших компетентностей, визначених навчальними програмами.

Відповідно до статуту у закладі другий рік буде функціонувати перший клас для дітей із складними порушеннями розвитку, де одне з порушень відповідає порушенням основного контингенту учнів (вихованців). А саме:  інтелектуальні порушення в поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення.

Зарахування осіб до спеціального закладу здійснюється  відповідно до Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти затвердженого наказом МОН України від 01.08.2018 №831 на підставі заяви про зарахування одного з батьків дитини або її законних представників та висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Відповідно до законодавства освітній процес здійснюється за очною (за потреби - дистанційною) формою освітньої діяльності.

Головними завданнями спеціальної школи є:

1) забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями мовленнєвого розвитку на здобуття початкової та базової загальної освіти шляхом спеціально організованого освітнього процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою;

2) забезпечення у процесі освіти системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку здобувачів освіти;

3) розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого та критичного мислення учнів здобувачів освіти;

4) сприяння засвоєнню здобувачами освіти норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, трудових умінь і навичок;

5) сприяння всебічному розвитку дітей;

6) сприяння набуттю ключових компетентностей здобувачами освіти, запровадження педагогіки партнерства, надання  консультативно-методичної допомоги батькам (іншим законним представникам) з метою забезпечення їх активної участі в освітньому процесі, корекційно-розвитковій роботі.

У школі визначена українська мова навчання.

Відповідно до Статуту школи заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

- I ступінь – початкова загальна освіта (1-4 класи);

- II ступінь –  базова загальна освіта (5-9 класи).

Статутом закладу передбачена рання педагогічна корекція у дошкільних групах. У закладі функціонують групи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення віком від 3 до 6 років.

Основні завдання  освітньо-корекційної роботи з дошкільнятами у закладі:

1. Розвивати та коригувати  мовлення дітей дошкільного віку у освітньо-виховному процесі.
   1. Розвивати дрібну моторику .
   2. Реалізація комплексу корекційних, розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей .

В освітньо-виховному процесі закладу реалізується зміст складової Базового компоненту дошкільної освіти. Зміст складової забезпечується через чинну Програму розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» Білан О.І., Максименко О.Л., Возна Л.М. та ін. Корекційна складова забезпечується через Програмно-методичний комплекс «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ» Рібцун Ю.В., Програмно-методичний комплекс «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ»Трофименко Л.І., Програмно-методичний комплекс «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей дошкільного віку із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» Рібцун Ю.В.

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Види діяльності плануються за освітніми лініями: «Ознайомлення із соціумом», «Ознайомлення з природним довкіллям», «Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо), «Сенсорний розвиток», «Логіко-математичний розвиток», «Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування», «Здоров’я та фізичний розвиток». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Організоване навчання проводиться у формі занять. Протягом дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

  Організація проведенняосвітньо-корекційного процесу з дітьми, що мають тяжкі порушеннямовлення має свою специфіку. Учителями-логопедами проводяться ігри-заняття з розвитку мовленнєвої діяльності, які мають єдину корекційно-розвивальну спрямованість.

Учитель-логопед проводить:

• фронтальні ігри-заняття – з усіма дошкільниками групи;
• підгрупові ігри-заняття – з 4-6 особами (залежно від логопедичного висновку та наповнюваності групи);
• індивідуальні  ігри-заняття – з однією дитиною.

У освітньо-виховному процесі використовуються такі форми організації діяльності дітей: інтегровані, комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття, а також міні-заняття упродовж дня. Заняття з вихованцями задовольняють потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивають її природні, загальні та спеціальні здібності; активізують дитячу творчість, своєчасно виявляють обдарованість.

Одним із провідних напрямів діяльності у дошкільниківу 2022/2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури. Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя – входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини.

Щодо реалізації освітнього процесу у дошкіллі з використанням дистанційної форми здобуття освіти. В умовах сьогодення організація освітнього процесу буде відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи.

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі особлива увага буде звертатися  на такі аспекти:

- організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної

роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;

- забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;

- організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;

- систематичність організації освітнього процесу з дітьми  дошкільного віку.

Буде використовуватися синхронне і асинхронне навчання. В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота буде здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми. Педагог безпосередньо не буде мати контакту з дитиною з ООП, але через батьків зможе продовжити її розвиток та освіту.

      У відповідності до чинного законодавства школа І ступеня забезпечує здобуття початкової загальної освіти за спеціальними програмами для дітей з тяжкими порушеннями мовлення та інтелектуальними порушеннями (1-4 класи, тривалість навчання 4 роки).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в базовій середній школі.

Освітня програма базової середньої освіти (ІІ ступеня) базується та є спадкоємною освітньої програми початкової освіти (І ступеня) та спрямована на досягнення прогнозованого результату освітньої діяльності закладу.

Школа ІІ ступеня забезпечує базову середню освіту – другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає оволодіння сукупністю компетентностей, які визначені Державним стандартом базової середньої освіти.

Основними цілями базової середньої освіти за новим Державним стандартом є:

- розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів;

- формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації;

- продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії;

- виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

повага до особистості кожного учня, його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень;

рівний доступ до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

дотримання принципів академічної доброчесності;

становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;

формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;

довіра та безпека учасників освітнього процесу;

утвердження людської гідності, повага до прав і свобод людини;

формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу;

плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

Освітній процес у спеціальній школі здійснюється з урахуванням особливостей психічного та фізичного розвитку здобувачів освіти за змістом, формами і методами їх навчання, а також режиму дня, що забезпечує системність освітньої, корекційно-розвиткової роботи.

З 1 вересня 2022 року організація освітнього процесу відбуватиметься за: 

- дошкільні групи – за програмою розвитку і виховання дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», 2017р.;

- 1 - 4 класи – за типовими освітніми програмами спеціальних закладів загальної середньої освіти  І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами затверджении наказом МОН від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»;

- 2-В,Г класи – за типовими освітніми програмами для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку затвердженими наказом МОН від 02.07. 2019 р. № 917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу з порушеннями інтелектуального розвитку;(додаток 4)

З 19.09.2022 р. внесено зміни відповідно до типової освітньої програми для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку затвердженої наказом МОН від 19.09.2022 р. № 836 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 та 3-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»;(додаток 4а)

- 5 класи - за модельними навчальними програмами для закладів загальної середньої освіти, які адаптуються до психофізичних особливостей дітей з тяжкими порушеннями мовлення затвердженими наказом МОН від 29.08.2022 р.  № 769;

- 6-10 класи – за типовими освітніми програмами затвердженими наказом МОН України від 12.06.2018р. № 627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами».

Організація корекційного процесу відбуватиметься за  :

-      Програмою з корекційної-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.(авт. Рібцун Ю.В.);

-      Програмою з корекційно-розвиткової роботи «Корекція мовлення» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.(авт.. Трофименко Л.І., Куравська Л.І.) ;

-      Програмою з корекційно-розвиткової роботи для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення «Корекція мовлення»(авт.Трофименко Л.І.);

-      Програма з лікувальної фізичної культури для спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (підготовчий, 1-6 класи) ;

-      Програма з лікувальної фізичної культури для спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення ( 7-10 класи ) (авт. Ільяна В. М.)

-      Програма з логоритміки  для спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з важкими порушеннями мовлення     (підготовчий, 1-4 класи) ( укладач  Куравська Л.С.);

-      Програма з логопедичної ритміки для спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (5-10 класи) (авт.Трофименко Л.І.).

 Корекційно-розвивальні програми для учнів підготовчого, 1-4 класів з порушеннями розумового розвитку, Інститут спеціальної педагогіки НАПН України, 2016.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:  

І семестр – з 01 вересня по 23 грудня;

ІІ семестр – з 16 січня по 09 червня;

Упродовж  навчального року для учнів проводяться канікули:

 осінні – з 31 жовтня по 06 листопада;

зимові – з 24 грудня по 15січня;

весняні – з 27 березня по 02 квітня.

Режим роботи закладу – п’ятиденний.

Освітній процес у 2022/2023 навчальному році у закладі розпочнеться з повторення підручникового матеріалу з використанням наочних посібників, роздаткового матеріалу на основі організованої предметно-практичної діяльності, у тому числі в ігровій формі. Забезпечення індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчальної діяльності учнів підвищить ефективність активізації та закріплення набутих знань, умінь і навичок, засвоєння навчального матеріалу.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти  1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти  складає 2975 годин/навчальний рік: для 1-х класів 700 годин/навчальний рік для 2-х класів 735 годин/навчальний рік, для 3-х, 4-х класів - 770 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти  5-10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти  складає 6265 годин /навчальний рік: для 5-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 980 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 8-х, 9-х,10-х класів – 1120 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами.

На основі освітньої програми складено навчальний план закладу, що конкретизує організацію освітнього процесу. Навчальний план школи визначає зміст і структуру початкової та базової загальної освіти дітей з тяжкими порушеннями мовлення за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями; гранично допустиме тижневе навантаження на учнів; загальнотижнева кількість годин за освітніми галузями та загальнотижнева кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру І-ІІ рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної та варіативної складової (додатки 2, 3,4,5)

Інваріантна складова навчальних планів обов’язково включає години корекційної-розвиткової роботи, яка спрямована на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток зорового, слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей-логопатів; розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем, з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти; створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Державний стандарт початкової освіти (1-4 класи) складається з освітніх галузей: «Мовно-літературна», «Математична», «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька», «Фізкультурна», які реалізуються через навчальні предмети.

Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується через навчальні предмети «Українська мова та літературне читання», «Іноземна мова».

Освітня галузь «Математична» реалізується через навчальний предмет «Математика».

Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична» реалізуються через навчальний предмет «Я досліджую світ».

Освітня галузь «Технологічна» реалізується через навчальний предмет «Трудове навчання».

Освітня галузь «Інформатична» реалізується через навчальний предмет «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецька» реалізується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується через навчальний предмет «Фізична культура».

Освітній процесс організовується відповідно до переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2022/2023 навчальному році.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

В навчальні плани включено корекційно-розвиткові заняття. Ці заняття спрямовані на компенсацію порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя та реалізуються через предмети:

1. «Корекція мовлення», «Корекція розвитку»  - 1 – 4класи;
2. «Розвиток мовлення» -  2-В,Г класи;
3. «Соціально-побутове орієнтування» - 2-В,Г класи;

4.  «Корекція мовлення» - 5-10 класи;

5.  «Лікувальна фізкультура» – 1 – 10 класи;

6.  «Логоритміка» – 1 –10 класи;

7.  « Ритміка» - 2-В,Г класи.

Години корекційної-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учнів.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки. Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

Учителями корекційної-розвиткових занять проводяться індивідуальні, групові та фронтальні заняття з корекції мовлення, корекції розвитку з учнями 1-10 класів. Ці заняття регламентуються окремим розкладом. Групи комплектуються з урахуванням однорідних мовленнєвих порушень (4-6 учнів).

Заняття з логоритміки у 1-10 класах проводять вчителі музичного мистецтва.

Новий Державний стандарт базової середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (5 класи) складається з 9 освітніх галузей: «Мовно-літературна», «Математична», «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Інформатична», «Технологічна», «Мистецька», «Фізична культура».

Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література» «Іноземна мова».

Освітня галузь «Математична», реалізується через навчальний предмет «Математика».

Освітня галузь «Природнича» реалізується через інтегрований курс «Пізнаємо природу».

Освітня галузь «Соціальна і здоров’язбережувальна» реалізується через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут».

 Освітня галузь «Громадянська та історична» реалізується через предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти» .

 Освітня галузь «Мистецька» реалізується через навчальні предмети: «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Технологічна» реалізується через навчальний предмет «Трудове навчання»,

Освітня галузь «Інформатична» реалізується через навчальний предмет «Інформатика» .

Освітня галузь «Фізична культура» реалізується через навчальний предмет «Фізична культура» .

Державний стандарт базової середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (6-10 класи) складається з 7 освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Технології», «Мистецтво», «Здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література» «Іноземна мова».

Освітня галузь «Математика», реалізується через навчальні предмети: «Математика» (5-6 класи), «Алгебра» та «Геометрія»  (7-10 класи).

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети: «Природознавство» (5 клас) «Біологія» та «Географія» (6-10 класи), «Фізика», «Хімія» (7-10 класи).

 Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через предмети «Історія України» (5-9 класи), «Всесвітня історія» (6-10 класи), «Основи правознавства» (9-10 класи)

 Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети: «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» (5-7 класи), «Мистецтво» (8-9 класи).

Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальні предмети «Трудове навчання», «Інформатика» 5- 10 класи.

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура» (5-10 класи). Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров'я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Фізичний розвиток учнів забезпечується шляхом проведення фізкультхвилинок, уроків фізичної культури, занять з лікувальної фізичної культури. Заняття з лікувальної фізкультури у 1-10 класах проводяться групами вчителем фізичної культури за спеціально розробленими комплексами з урахуванням форм і ступеня важкості захворювання дітей.

Збереження здоров’я дітей належить до одного з головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових.

Враховуючи мовленнєві порушення здобувачів освіти, рівень знань, умінь та навичок, обсяг навчального матеріалу з певних предметів, з варіативної складової навчального плану збільшено кількість годин на вивчення предметів інваріантної складової.

Освітній процес сплановано з урахуванням ідей Нової української школи для початкової освіти за такими принципами: дитиноцентризму і природовідповідності, узгодження цілей предмета (курсу) з очікуваними результатами і змістом; доступності і науковості змісту та практичної спрямованості результатів; наступності і перспективності змісту для розвитку дитини; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; взаємопов’язаного формування в кожній освітній галузі ключових і предметних компетентостей; можливостей реалізації вчителем змісту освіти через предмети або інтегровані курси; можливостей адаптації змісту програми до індивідуальних особливостей дітей; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання. Окремо акцентовано увагу на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти.

Освітній процес передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Враховуючи інтегрований характер кожної компетентості, в освітньому процесі передбачається систематичне використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та перенесенню умінь у нові ситуації, є передумовою використання інтегрованих курсів та інтегрованих уроків.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання); окремі предмети; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку,

-      формування компетентностей;

-      розвитку компетентностей;

-      перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-      корекції основних компетентностей;

-      комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Нормативи наповнюваності класів, виховних груп та поділу класів на групи під час вивчення окремих предметів (трудового навчання, корекційно-розвиткових занять) здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Освітній процес забезпечує формування однієї з ключових компетентностей – соціально-трудову, що передбачає оволодіння учнями з особливими освітніми потребами трудових умінь та навичок, які забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності. З цією метою Уроки трудового навчання проводяться спарено.

Порядок переведення і випуск учнів навчального закладу визначається відповідно до чинного законодавства. Випускникам видається свідоцтво про базову загальну середню освіту.

Виховна робота у позаурочний час здійснюється відповідно до режиму роботи спеціальної школи та спрямована на формування навичок та компетентностей необхідних для успішної соціалізації дитини з особливими освітніми потребами у суспільстві.

У здійсненні виховного процесу враховуються такі організаційні орієнтири:

-      виховання не зводиться до окремих виховних занять;

-      до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;

-      педагог є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

-      у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

-      співробітництво з позашкільними закладами освіти;

-      активне залучення до співпраці психолога і соціального педагога;

-      налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-      кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-      навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-      матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-      якість проведення навчальних занять;

-      моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-      оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-      контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-      моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-      створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному формувальному та підсумковому оцінюванню,  у 3-4 класах – рівневому оцінюванню; у 5-10 – бальному оцінюванню.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Для здійснення освітнього процесу на належному рівні внутрішня система забезпечення якості освіти спеціальної школи передбачає контрольні заходи щодо оцінювання відповідності результатів навчання вимогам Державних стандарту загальної середньої освіти для даної категорії дітей. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

В рамках НУШ наголошується на важливості запровадження педагогіки партнерства, співпраці з батьками, надання їм консультативно-методичної допомоги з метою сприяння їх активній участі в освітньому процесі, зокрема, корекційно-розвитковій роботі. Зокрема, це роз’яснення особливостей розвитку дитини, що зумовлюють особливості сприймання та засвоєння навчального матеріалу, про шляхи допомоги дитині, у тому числі проведення системної корекційно-розвиткової роботи.

Участь батьків в освітньому процесі своїх дітей підвищує його результативність, сприяє співпраці батьків з педагогічними працівниками, практичній реалізації визначених законодавством обов’язків батьків щодо освіти дітей.

Обов’язковою складовою подальшого розвитку системи освіти та суспільства в цілому має бути просвітно-виховна робота (стаття 8 Конвенції про права осіб з інвалідністю), яка ведеться в громаді за місцем розташування спеціального закладу освіти. Важливим при цьому є залучення засобів масової інформації до формування толерантного ставлення щодо дітей (осіб) з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю, розповсюдження напрацьованого педагогічного досвіду роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, інноваційних технологій з питань формування у таких дітей життєвих, соціальних компетентностей з метою підготовки їх до самостійного життя.

Відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи виховання є невід’ємною складовою освітнього процесу, є наскрізним процесом, охоплює усі сфери шкільного життя і має ґрунтуватися на цінностях.

Особлива роль в організації виховної діяльності в закладі освіти  належить класним керівникам. Виховна робота буде здійснюватись для забезпечення Конвенції ООН про права дитини. Велика увага буде приділятись реалізації основних складових національно-патріотичного виховання: громадянсько-патріотичному, духовно-моральному, військово-патріотичному та екологічному вихованню.

З метою профілактики булінгу (цькування) у закладі працюватиме служба порозуміння та вирішення конфліктів мирним шляхом, проводитиметься освітня роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом. Буде проводитись робота з питань запобігання та протидії домашньому насильству, торгівлі людьми.

Головні завдання навчально-виховних заходів із вищезазначених негативних явищ – підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства.

Запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних та психотропних речовин буде займати належне місце в організації виховного процесу закладу, а також,  регулювання батьківської відповідальності за виховання дітей.

Особлива увага  буде приділятись питанням  щодо активізації суспільно-значущої діяльності  та розвитку учнівського самоврядування.

Соціально-психологічною службою закладу буде проводитись психологічна підтримка учасників освітнього процесу під час війни.

Додаток1

Розподіл  занять на тиждень на дитину у дошкільних групах

на 2022/2023 навчальний рік      

Примітки:

1 – Передбачає заняття з музичної, образотворчої діяльності, художньої літератури. Театралізована діяльність присутня протягом дня як самостійний вид діяльності чи включена в різні заняття для реалізації їх програмових завдань. 1 заняття на тиждень із художньої літератури проводиться за рахунок кількості занять з художньо-продуктивної діяльності.

2 –  Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

3 –  Передбачає корекцію порушень мовленнєвого розвитку у дітей в   предметно-практичних діях під час фронтальних, корекційних підгрупових та індивідуальних занять. 

Додаток 2

Таблиця розподілу навчального часу учнів 1-4 класів

для дітей з тяжкими порушеннями мовлення комунального закладу

«Мізоцька спеціальна школа І-ІІ ступенів»

Рівненської обласної ради на 2022/2023 навчальний рік

Додаток 3

Таблиця розподілу навчального часу учнів 6-10 класів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення комунального закладу  «Мізоцька спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради на

2022/2023 навчальний рік

                                                                                                                                                        Додаток 4

Таблиця розподілу навчального часу учнів 2-В, Г класів

для дітей зі складними порушеннями (інтелектуальні порушення в поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення)

комунального закладу «Мізоцька спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради на 2022/2023 навчальний рік

 Додаток 4а

Таблиця розподілу навчального часу учнів 2-В, Г класів

для дітей зі складними порушеннями (інтелектуальні порушення в поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення)

комунального закладу «Мізоцька спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради на 2022/2023 навчальний рік

Додаток 5

Таблиця розподілу навчального часу учнів 5-А, Б класів

для дітей з тяжкими порушеннями мовлення комунального закладу «Мізоцька спеціальна школа І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради на 2022/2023 навчальний рік